Ляшенко Микола Іванович

1933 р. н., доктор фізико-математичних наук, професор

1957 закінчив радіофізичний факультет Київ. ун-ту. З 1957 – асист. каф. квантової радіофізики, старш. виклад., 1965 – доц., 1980 -проф. Осн. напрям наук. діяльності: фізика магнітних явищ. Запропонував метод емісійної радіоспектроскопії, який дозволив вперше вивчати як спонтанне, так і стимульоване електромагнітне випромінювання магнетиків в діапазоні надвисоких частот. Під його кер. 12 науковців з України та ін. країн стали кандидат фізико-математичних наук. Читав спецкурси: „Антени НВЧ”, „Квантова радіофізика”, „Радіоспектроскопія”, „Теорія хвильових процесів”, „Техніка НВЧ”, „Цифрова обробка інформації”. Член наук.-метод. комісії з прикладної фізики МОН України, наук. рад із захисту дис. Член Експертної комісії ВАК. Нагороджений медалями „За доблесну працю”, „В пам’ять 1500-річчя Києва”, „Ветеран праці”; знаком „Відмінник освіти України”.

Лауреат Держ. премії СРСР в галузі науки і техніки (1988). Автор бл. 150 наук. та наук.-метод. праць, 8 авт. свідоцтв на винаходи, 3 навч. посіб. Осн. праці: Шум намагниченного феррита// ФТТ, 1963. Т.5. №4 (в соавт.); Сверхвысокочастотное электромагнитное излучение ферритов на частоте накачки //УФЖ, 1981. Т.26. №10 (в соавт.); Термостабилизация СВЧ устройств на поверхностных магнитостатических волнах// Электронная техника. Серия ІІІ: СВЧ-техника, 1992. Вып.4 (в соавт.); Применение спектрального анализа ЭКГ к проблеме диагностики гипертрофии правого предсердия при ХНЗЛ// Пульманология, 1994. №3 (в соавт.); Упругие напряжения и поля наведенной кристаллографической анизотропии в пленках ЖИГ// Радиотехника и электроника, 1997. Т.42. №5 (в соавт.).