1937 р. н., кандидат фізико-математичних наук, провідний інженер
Закінчив радіофізичний факультет Київського національного університету в 1964 році. За направленням з 1965 по 1972 роки працював у Вільнюському НДІ Радіовимірювальних приладів. У 1971 р. захистив кандидатську дисертацію. З 1972 по 1982 роки – старший викладач, доцент Вінницького технічного університету. Звання доцента присвоєно у 1982 році. З 1983 по 1987 р. керівник Астрономо-геодезичної обсерваторії, м. Магадан. В університеті працює з 1987 року на посаді старшого наукового співробітника кафедри квантової радіофізики, на цей час – провідний інженер тієї ж кафедри.
Читав курс лекцій на факультеті підвищення кваліфікації, керував курсовими та дипломними роботами студентів радіофізичного факультету. Основні напрямки наукових досліджень –вивчення та практичне використання взаємодії електромагнітних коливань надвисоких частот з речовиною. Виконував дослідження, пов’язані з проблемами електромагнітної сумісності радіосистем, є автором низки праць з теорії збудження вищих типів коливань у феритових об’єктах, розробником пристроїв для стерилізації харчових продуктів, для вимірювання вмісту цукру у водних розчинах, для визначення вологості нафти, розробляв методики для вимірювання електромагнітних параметрів матеріалів у міліметровому діапазоні частот з використанням ближньопольової взаємодії тощо. Розробив та видав низку методичних посібників з вивчення курсів “Електродинаміка та розповсюдження радіохвиль”, “Антени та пристрої НВЧ”, “Техніка НВЧ” для студентів Політехнічних університетів (інститутів). На цей час проводить дослідження щодо взаємодії електромагнітних коливань надвисоких частот із речовиною.
Автор біля 100 наукових праць та свідоцтв на винаходи.
Майстер спорту(стрільба із лука). Як тренер на громадських засадах підготував 15 майстрів спорту та більше 50 кандидатів у майстри спорту та першорозрядників.