1951 р.н., доктор фіз.-мат. наук, професор, завідувач кафедри, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки

Закінчив у 1973 р. кафедру нелінійної оптики радіофізичного факультету. Навчався в аспірантурі (1973-1976 рр.). Після закінчення аспірантури працював на кафедрі нелінійної оптики молодшим науковим співробітником (1976-1978 рр.). Служив у лавах збройних сил (1978-1980 рр.). Повернувся на кафедру, працював молодшим науковим співробітником (1980-1983 рр.), асистентом (1983-1988 рр.), доцентом (1988-1993рр.). У 1993-1996 рр. – доцент кафедри радіоелектроніки; у 1996-2001 рр. – доцент кафедри напівпровідникової електроніки радіофізичного факультету. Працював заступником декана радіофізичного факультету з навчальної роботи: вечірньої (1984-1993 рр.) та денної (1993-2002 рр.) форми навчання.

Захистив кандидатську (1982 р.) дисертацію «Дослідження коливально-фононної взаємодії в домішкових лужно-галоїдних кристалах методом ІЧ спектроскопії» (наукові керівники: чл.-кор. АН УРСР, проф. І. І. Конділенко, проф. Ю. П. Цященко) та докторську (2002 р.) дисертацію «Фізичні закономірності перетворення оптичного випромінювання у волоконних світловодах і пристроях на їх основі» за спеціальністю «Оптика, лазерна фізика».

З січня 2002 р. – завідувач кафедри квантової радіофізики, професор; у червні 2002 р. обраний деканом радіофізичного факультету. У 2008-2012 рр. – проректор з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Підготував та викладає лекційні курси «Лазерний зв’язок», «Електродинаміка і оптика світловодів», «Інтегральна і волоконна оптика», «Квантова радіофізика і нелінійна оптика», «Оптоелектроніка». Організував лабораторні практикуми до трьох вищезгаданих курсів.

Основні напрями наукових досліджень: трансформація оптичного випромінювання у волоконних світловодах і пристроях на їх основі. Зокрема, досліджено закономірності відновлення просторової і поляризаційної структури випромінювання, яке пройшло багатомодовий волоконний світловод; вивчено закономірності корекції хвильового фронту при його оберненні на основі нелінійно-оптичних явищ; встановлено характер взаємодії імпульсів (трансформацію їх параметрів) з волоконними світловодами.

Є лауреатом державної премії України в галузі науки і техніки (2001р.) та університетської премії імені Тараса Шевченка (2000 р.) за створення підручника для студентів вищих навчальних закладів «Лазерна фізика». Член журі Всеукраїнських студентських олімпіад з фізики, учнівських та студентських турнірів з фізики. Вів і веде значну громадську та науково-організаційну роботу: голова Експертної ради з природничих наук та математики при Державній акредитаційній комісії; голова Спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій; член Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Вченої ради радіофізичного факультету.

Опублікував понад 200 наукових статей, науково-методичних праць і підручників. Зокрема, у 2004 р. вийшов друком підручник «Експериментальна лазерна фізика» (співавтори: А. І. Іванісік., П. А. Коротков), у 2006 р. – «Сучасний термінологічний словник з радіофізики» (співавтор П. А. Коротков), у 2011 р. – «Сучасний термінологічний словник з оптоелектроніки» (співавтор П. А. Коротков). Є автором 7 патентів України, науковим керівником багатьох успішно виконаних науково-дослідних робіт і трьох кандидатських дисертацій.

Інтерв’ю у студентській неофіційній газеті факультету «РФФ.Live»


Повернутися до розділу «Персоналії «Г»