Стахурський Леонід Леонідович

1942 р. н., кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник

У 1964 році закінчив радіофізичний факультет Київ. ун-ту, 1967 асп-ру ун-ту . В 1973 захистив канд. дис. «Нелинейные явления в ферритах при высоких мощностях излучения» (наук. кер. доц. М.І.Ляшенко). У Київ. ун-ті: 1964 інж., 1973 асист., 1975 старш. наук. співроб., 1981 – 99 старш. наук. співроб. каф. квантової радіофізики.

Осн. напрями наук. досліджень – фізика резонансної взаємодії НВЧ випромінювання з магнітовпорядкованими кристалами. Досліджував нелінійний феромагнітний резонанс. Ці роботи лягли в основу його канд. дис. Отримано цікаві результати з дослідження впливу імплантації різних іонів на спектр ФМР. Вивчено резонансні спектри феритових структур, імплантованих іонами гелію з різною енергією та дозами. Встановлено, що іонна імплантація призводить до появи високопольових обмінних резонансів, положення яких по полю визначається дозою імплантації. Експериментально досліджено нелінійні явища в структурах ЗІГ при поширенні ПМСХ великої амплітуди. Запропоновано технічні рішення на основі феритових структур, захищені авторськими свідоцтвами.

На основі запропонованої ідеї використання зовнішніх полів відкритого діелектричного резонатора розробив методику та запропонував нові технічні рішення для неруйнівного локального контролю параметра релаксації спінових хвиль в епітаксійних гранатових структурах. В результаті дослідження затухання спінових хвиль в ітрій-заміщених гранатових плівках ЗІГ, дифузно легованих, сформульовані вимоги до технології отримання епітаксійних гранатових плівок із заданими властивостями. Був відпов. виконавцем та співкер. ряду госпдоговірних тем, у тому числі тих, що виконувались за постановою РМ СРСР. З 1980 виконував обов’язки заст. зав. каф. з наук.-дослід. роботи.

Проводив заняття зі студентами з лаб. циклів „Радіоспектроскопія” та „Прилади НВЧ”, кер. курсовими та дипломними роботами студентів. Чл. профкому ф-ту, вчен. секретар наук. семінару каф., чл. виробничих комісій ф-ту. Автор більше 60 наук. робіт, з них 3 авт. свідоцтва на винаходи. Осн. праці: Сверхвысокочастотное элетромагнитное излучение ферритов на частоте накачки // УФЖ, 1981. Т.26. №10 (у співавт.); Пороговые свойства эпитаксиальных гранатовых пленок на СВЧ// УФЖ, 1987. Т.32. №1 (у співавт.)