[:ua]

Дійсний науковий керівник школи: Висоцький Володимир Іванович, доктор фіз.-мат. наук, професор.

Дата і місце заснування (на базі якої організації): 1957 рік, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Засновники наукової школи: професор Іван Андрійович Дерюгін, професор Вадим Васильович Данилов.

Кількісний та кваліфікаційний склад наукової школи

№ п/п Прізвище, ім’я, по батькові Дата народження Науковий ступінь Вчене звання Посада
1 Мелков Генадій Андрійович 1939 д.ф.-м.н. проф. професор
2 Висоцький Володимир Іванович 1946 д.ф.-м.н. проф. завідувач кафедри
3 Львов Віктор Анатолійович 1954 д.ф.-м.н. проф. професор
4 Петричук Михайло Володимирович 1956 д.ф.-м.н. с.н.с доцент
5 Нечипорук Олексій Юрійович 1958 к.ф.-м.н. доц. доцент
6 Радченко Сергій Петрович 1971 к.ф.-м.н. доц. завідувач кафедри
7 Нетреба Андрій В’ячеславович 1977 к.ф.-м.н. доц. декан
8 Сохацький Володимир Петрович 1958 к.ф.-м.н. доц. доцент
9 Короновський Вадим Євгенович 1966 к.ф.-м.н. доц. доцент
10 Кононов Михайло Володимирович 1960 к.ф.-м.н. доц. доцент
11 Висоцький Михайло Володимирович 1984 к.ф.-м.н. доц. доцент
12 Ястремський Іван Олександрович 1975 к.ф.-м.н. доц. доцент
13 Максюта Микола Васильович 1954 к.ф.-м.н. доц. доцент
14 Карлаш Ганна Юріївна 1973 к.ф.-м.н. доц. доцент


У зв’язку з бурхливим розвитком нанонаук область інтересів наукової школи суттєво розширилась. Окрім вивчення фундаментальних проблем радіофізики, розробки приладів та пристроїв функціональної електроніки, ці інтереси сьогодні також включають в себе вивчення динамічних процесів в окремих магнітних наноелементах та їх масивах, дослідження властивостей магнітних рідин, вивчення термодинаміки сплавів з ефектом пам’яті форми, магнітних властивостей твердих тіл та спінзалежних явищ у речовині, магнітооптичних ефектів, фізику інформаційних технологій та фізику низьковимірних систем. За останні 20 років представниками наукової школи опубліковано більше десятка закордонних монографій та майже 800 наукових статей у високорейтингових закордонних журналах. Представники наукової школи займають високі позиції у рейтинговому топ-списку найвідоміших вчених України, Європи та світу, неодноразово відмічались як вітчизняними так і зарубіжними нагородами. За результатами діяльності наукової школи опубліковано понад 180 наукових статей (за останні 5 років) у вітчизняних та міжнародних наукових виданнях, які входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. З моменту заснування наукової школи її представниками зроблено низку наукових розробок світового рівня: Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено ефект взаємодії спінових хвиль із парамагнітним кристалом (запропоновано новий мазер біжучої хвилі). Розроблений метод емісійної радіоспектроскопії дозволив уперше вивчити власне та вимушене електромагнітне випромінювання спінової системи магнетиків. Подальший розвиток досліджень сприяв розбудові нового напряму радіофізики – спінхвильової електроніки, що базується на електродинаміці анізотропних неоднорідних багатошарових структур та технологій феритових плівок. Для визначення всіх основних параметрів анізотропних феритових плівок створено теорію та розроблено оригінальну експериментальну методику радіоспектроскопії магнітостатичних спінових хвиль. Запропоновано та випробувано низку оригінальних приладів обробки НВЧ сигналів: фільтрів, мультиплексорів, ліній затримки. Розроблено сучасні лазерні скануючі мікроскопи для отримання тривимірної інформації про досліджувані об’єкти. Уперше у світі розроблено трипроменевий лазерний скануючий диференційно-фазовий мікроскоп, який дозволяє отримати повну інформацію про рельєф поверхні з точністю 1 нм. Створено найсучасніші комп’ютерні системи для керування акустооптичними приладами, що дозволило розробити лазерні проектори для відтворення інформації на великих екранах; створено прецизійний вимірювач сильних промислових струменів; оригінальні оптоелектронні елементи: канальні електрооптичні модулятори світла мікрохвильового діапазону на зв’язаних хвилеводах та магнітооптичні ізолятори; спін-хвильові магнітооптичні Бреггійські комірки; розроблено універсальний оптичний спектрометр із рекордною роздільною здатністю. Розроблено нові феромагнітні матеріали з підвищеним значенням порога нестабільності, які стали основою для приладів НВЧ високого рівня потужності. Розроблено перетворювач 3-мм діапазону хвиль із підвищеною вибірковістю на основі діелектричних хвилеводів і резонаторів; на базі плівок високотемпературних надпровідників створено приймальний пристрій 8-мм діапазону довжини хвиль. Розроблено та апробовано в попередніх клінічних випробуваннях спосіб поліхромної реконструкції магніторезонансних зображень. Розроблено новий спосіб ультразвукової діагностики паренхіматозних органів й отримано позитивне рішення про видачу патенту України в 1998 р. Спосіб використовується в Українському Національному центрі радіаційної медицини АМН України. Створено та апробовано алгоритми для обробки інтроскопічних зображень та комп’ютерного планування процесу лікування захворювань головного мозку та щитовидної залози. Розроблено та створено новий тип мікрохвильового процесору на спінових хвилях, що дозволяє виконувати більше 20 лінійних та нелінійних операцій з мікрохвильовими сигналами. Розроблено та вивчено мікрохвильові властивості пристроїв НВЧ на основі спінтронних магнітних наноструктур, магнітних наноточок та їх масивів.

Представники наукової школи підтримують наукові зв’язки з зарубіжними партнерами з більш ніж 40 різних університетів, науково-дослідних установ та організацій 12 країн світу (США, Німеччина, Франція, Японія, Китай, Австралія, Іспанія, Португалія, Бразилія та ін.)

[:]