1934 р. н., доктор фізико-математичних наук, професор, завідуючий кафедрою
У 1956 році закінчив фізичний факультет Київ. ун-ту. 1961 захистив канд. дис. “Влияние агрегатного состояния и температуры на спектры молекулярных колебаний”, 1972- докт. дис. “Исследования по теории комбинационного рассеяния света, умножение и смешивание оптических частот”. У 1956-93 працював на радіофіз. ф-ті на посадах від лаб-та до зав. каф. нелінійної оптики.
Осн. одержані наук. результати: розвинута флуктуаційно-дисипаційна теорія нелінійного розсіювання світла, яка охоплювала і розсіювання на об’ємних й поверхневих поляритонах; розробка нових методів генерації фемтосекундних оптичних імпульсів; дослідження лінійної та нелінійної анізотропної дифракції оптичних пучків; створення адаптивних модуляторів добротності лазерних оптичних резонаторів; дослідження нелінійних та когерентних оптичних явищ у волоконних світловодах; розробка та впровадження нової оптичної методики неінвазивного аналізу крові людини.
Йому належить ціла низка впливових результатів у галузі досліджень по поляризаційній нелінійній оптиці та фіз. закономірностей вимушеного температурного розсіювання світла. Ці результати мають як фундамент., так і прикладне значення. Вони широко відомі і здобули заг. визнання. Читав заг. базові курси “Теорет. механіка”, “Атомна фізика”, “Електродинаміка”, “Квантова механіка”; провідні спецкурси “Нелінійна оптика”, “Фізика твердого тіла”, “Сучасні проблеми нелінійної оптики”. Багато уваги приділяв удосконаленню лекторської майстерності, розвитку навч. практикумів, при його безпосередній участі були створені практикуми на каф. нелінійної оптики: “Фіз. основи лазерних приладів”, “ЕОМ в експерименті”, “Голографія”, “Лазерний зв’язок”.
Підготував 19 канд. наук. Був засновником та першим президентом Укр. Оптичного Тов-ва, чл. редколегії “Журнала прикладной спектроскопии”, чл. Бюро Ради по квантовій електроніці АН України, організатором міжн. та союзних конференцій по “Когерентній і нелінійній оптиці”, “Нелінійній оптиці”, “Квантовій електроніці” тощо. Його досягнення відзначено Дипломом третього ступеня Виставки досягнень народного господарства Укр. РСР (1983 р.) та премією ім. К.Д.Синельникова НАН України, нагороджений медалями “За доблесну працю”, “Ветеран праці”, грамотами Мінвузу УРСР. Автор бл. 400 наук. робіт, в тому числі 8 авт. свідоцтв та винаходів. Осн. праці: Поверхностные поляритоны в полупроводниках и диэлектриках. К., 1989 (у співавт.); Розв’язування задач з курсу загальної фізики К., 1966 (у співавт.).