1946 р.н., кандидат фіз.-мат. наук, доцент

У 1969 р. закінчив радіофізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Кандидатську дисертацію «Нелинейное взаимодействие электромагитных волн в ограниченной плазме и точные нелинейные решения» захистив у 1975 р. (науковий керівник проф. В. Н. Ораєвський).

Читав нормативні курси: «Теоретична механіка», «Електродинаміка», «Теорія хвиль», спеціальні курси: «Теорія плазми», «Комп’ютерне моделювання», «Чисельні методи в фізиці».

Область наукових інтересів – електродинаміка, теорія випромінювання, фізика магнетизму, теорія плазми, компютерне моделювання нелінійних фізичних систем. Основні результати наукових досліджень пов’язані з дослідженням нелінійних збурень, їх динамікою та стійкістю в упорядкованих середовищах та плазмі. Зокрема, було показано, що:

  • для широкого класу анізотропних феромагнетиків існують стійкі динамічні солітони (типу скірміонів), існування яких пов’язане із законами збереження кутового моменту та спіну;
  • центральносиметричні солітони в одновісному феромагнетику з орторомбічною структурою можуть бути нестійкими по відношенню до еліптичних збурень;
  • солітони в магнетику без центру інверсіі в базовій площині можуть бути стійкими до критерію Ляпунова;
  • досліджено динаміку та стійкість магнітних вихорів у феромагнетику;
  • передбачено існування «магнітних пухирів» (magnon bubbles) для одновісного і деяких інших моделей магнетиків.


Видавнича дiяльнiсть: конспект лекцiй «Численний эксперимент по созданию инверсной заселености электронных уровней при резком охлаждении плазменной смеси» (1986 р.), «Випромiнювання Вавилова-Черенкова» (1999 р.), навчальний посiбник «Основи електродинамiки» (2000 р., спільно з Д. Д. Шекою).

Опубліковано близько 60 наукових праць (включаючи статті, огляди, тези доповідей).


Повернутися до розділу «Персоналії «Ж»