1951 р.н., доктор фіз.-мат. наук, професор, академік НАН України, лауреат Державної премії України

Після закінчення радіофізичного факультету Харківського державного університету у 1972 р. працює в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова, де пройшов шлях від стажиста-дослідника до завідувача відділу і директора, у 1990 р. захистив докторську дисертацію.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та премії імені К. Д. Синельникова НАН України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Основні наукові результати:

  • розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем і на її основі дослідив вплив взаємодії плазмової та молекулярної підсистем на електромагнітні флуктуації у таких системах (разом з І.П.Якименком та Ю.Л.Клімонтовичем);
  • узагальнив теорію флуктуацій у стійкій стаціонарній плазмі на випадок турбулентної плазми з дифузійно-дрейфовими рухами рідинного типу (разом з академіком О.Г.Ситенком);
  • розробив послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми на основі перших принципів статистичної механіки.


Неодноразово виступав з доповідями на найпрестижніших конференціях з фізики плазми, входив до програмових та організаційних комітетів цілого ряду міжнародних конференцій, що відбувалися у різних країнах світу. Від Інституту теоретичної фізики НАН України очолює спільний з кафедрою фізичної електроніки радіофізичного факультету сектор теорії та моделювання плазмових процесів. Неодноразово читав спеціальні курси та окремі лекції для магістрів та аспірантів кафедри.


Повернутися до розділу «Персоналії «З»