1932-1997 рр., доктор фіз.-мат. наук, професор

Поступив до Київського університету ім. Тараса Шевченка на фізичний факультет у 1951 р., у 1956 р. успішно закінчив радіофізичний факультет; за високі показники в навчанні отримав рекомендацію до аспірантури, в якій навчався в 1956-1959 р. під керівництвом акад. НАН України М. П. Лисиці. Кандидатську дисертацію захистив у 1961 р. «Количественное измерение влияния температуры на колебательные спектры поглощения хлороформа и бромоформа в различных агрегатных состояниях», а докторську у 1978 р. – «Инфракрасные спектры поглощения примесных молекулярных ионов в щелочногалоидных монокристаллах и их взаимодействие с матричными решетками».

Після закінчення аспірантури працював у 1959-1960 рр. старшим інженером Інституту фізичної хімії АН УРСР. З 1960 р. працює в Київському університеті ім. Тараса Шевченка асистентом, старшим викладачем, доцентом радіофізичного факультету до 1982 р.,у 1982-1988 рр. – завідувач кафедри фізики Київського зенітного ракетного інженерного училища ім. Кірова; у 1988-1997 рр. – завідувач кафедри фізики Київського автомобільно-дорожнього інституту (нині Український транспортний університет).

Був висококваліфікованим педагогом вищої школи, відмінним лектором, чуйним вихователем студентської молоді, читав загальні курси «Механіка», «Оптика», спецкурс «Голографія». Він багато уваги приділяв удосконаленню лекторської майстерності, розвитку навчальних практикумів та проведенню семінарських занять. Основними напрямами наукових досліджень була коливальна спектроскопія конденсованих середовищ. Він уперше отримав кількісні дані з інфрачервоної абсорбції й дисперсії показника заломлення, дослідив їх температурну поведінку для ряду рідин, молекулярних та іонно-ковалентних кристалів в діапазоні фундаментальних коливальних смуг поглинання, провів широкі дослідження класичних коливальних спектрів домішкових молекулярних іонів в різних лужногалоїдних кристалічних матрицях. Він запропонував і експериментально підтвердив нову точку зору на природу асиметрії контурів коливальних спектральних смуг як обумовлену «квазікристалічною» будовою ближнього оточення та відповідним резонансним розщепленням коливальних рівнів молекулярних утворень.

Нагороджений медалями «За доблестный труд», «Ветеран труда», «Знак почета». Наукові досягнення опубліковані у більш ніж у 160 статтях, під його керівництвом успішно захистилось п’ять кандидатів наук, він є співавтором навчального посібника «Розв’язування задач з курсу загальної фізики» (співавтори А. Л. Остроухов, В. Л. Стрижевський, М. Г. Цвелих) та монографії «Электрооптические дефлекторы света» (співавтори Б. М. Гриб, І. І. Конділенко, П. А. Коротков).


Повернутися до розділу «Персоналії «Ц»