1925-2008 рр., старший інженер

У грудні 1943 р. був призваний до лав Радянської армії. Закінчив курси радистів і був направлений радистом на Третій Білоруський фронт, з яким пройшов шлях від Смоленська через Мінськ до Кенігсберга, після чого був переведений до Першого Українського фронту. Поранений у 1945 р.

1946 р. вступив до фізичного факультету Київського університету, який закінчив у 1951 р. Працював учителем фізики та математики в середній школі; у 1961-1963 рр. – інженер лабораторії електронної мікроскопії Інституту онкології імені Р. Є. Ковецького. З 1963 р. – старший інженер радіофізичного факультету.

Окрім поточної роботи займався популяризацією науки, видав 4 науково-популярних книжки (3 – у співавторстві з проф. С. М. Левитським), навчальний посібник у співавторстві з проф. П. А. Коротковим та більш ніж 20 науково-популярних статей.

На громадських засадах бере участь у редакційній колегії науково-популярного журналу для юнацтва «Країна знань». Був начальником штабу цивільної оборони радіофізичного факультету.

Нагороджений орденом Вітчизняної Війни І ступеня, медалями «За бойові заслуги», «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною», ювілейними медалями.


Повернутися до розділу «Персоналії «С»