1955 р.н., доктор фіз.-мат. наук, професор, завідувач кафедри

Закінчив з відзнакою фізичний факультет Київського університету у 1978 р. У 1978-1981 рр. навчався в аспірантурі університету. В 1984 р. захистив кандидатську дисертацію «Оптичні властивості деяких домішок та дефектів структури в GaAs(Cr)» (наукові керівники – проф. М. М. Новиков, проф. О. В. Вакуленко), а в 2001 р. – докторську дисертацію «Генераційно-рекомбінаційні процеси в гетероструктурах з тонкими шарами поруватого кремнію та оксиду кремнію».

Працював молодшим (1981-1986 рр.), науковим (1986-1988 рр.) та старшим науковим співробітником (1988-1992 рр.), завідувачем сектору (1992-1999 рр.), завідувачем Проблемної лабораторії (1999-2000 рр.), доцентом (2000-2002 рр.), професором (з 2002 р.) кафедри напівпровідникової електроніки.

Викладає спеціальні курси «Оптичні та фотоелектричні явища», «Оптоелектроніка», «Напівпровідникові сенсори» для студентів кафедри та нормативний лекційний курс «Актуальні проблеми радіофізики і електроніки» магістрам радіофізичного факультету, веде лабораторні роботи з циклу «Оптичні та фотоелектричні явища», наукові семінарські заняття із спеціалістами та магістрами кафедри.

Основні напрями наукових досліджень – нерівноважні процеси в багатошарових напівпровідникових гетероструктурах, фізико-хімічні властивості наноструктурованих напівпровідників, розробка напівпровідникових сенсорів (хімічних, радіаційних, біологічних), інших функціональних приладів електроніки на основі нанокристалічного кремнію.

Ним розроблено кремнієві сонячні елементи з дифузійно-розсіючими шарами поруватого кремнію, запропоновано та вдосконалено оптичні та фотоелектричні методи дослідження структурно-хімічних неоднорідностей в напівпровідникових гетеропереходах. Створено теорію роботи та експериментально досліджено хімічні сенсори на основі гетероструктур з тонкими шарами поруватого кремнію для детекції водню, вологи, воднево-вуглецевих сполук. Створено новий тип лічильників води і тепла, тверді накопичувачі водню на основі нанопоруватого кремнію для живлення малопотужної побутової апаратури.

Неодноразово запрошувався читати лекції та виступати з доповідями в університетах Німеччини, Франції, Іспанії, Словаччини. Мав відрядження як запрошений професор в Ecole Centrale, Ліон, Франція (1997, 2003, 2006 рр.), INSA, Ліон, Франція (1998 р.), Technical Univ., Мюнхен, Німеччина (2002 р.) та Hahn-Meitner Institute, Берлін, Німеччина (2004 р.).

Науковий керівник міжнародних грантів (ІНТАС, НАТО, УНТЦ) та проектів Міністерства освіти і науки України. Один учень захистив кандидатську дисертацію. Веде значну громадську та науково-організаційну роботу. Член Наукової ради «Сенсори» при Президії НАН України та науково-технічної ради з пріоритетного напряму розвитку науки і техніки «Енергозберігаючі технології», член редакційної колегії «Вісника Київського університету, серія радіофізика та електроніка» та «Вісника Київського університету, серія фізико-математичні науки», рецензент фахових наукових журналів «IEEE Sensors», «УФЖ». Член спецради із захисту докторських дисертацій, член оргкомітетів міжнародних конференцій з прикладної фізики та електроніки.

Опублікував більше ніж 200 наукових та науково-методичних праць. Серед них 4 авторських свідоцтва та патенти на винаходи, монографія, довідник та навчальний посібник:

  1. Скришевський В.А., Толстой В.П. Инфракрасная спектроскопия полупроводниковых структур. – Киев: Лыбидь, 1991. – 187 с.
  2. Tolstoy V.P., Chernyshova I.V., Skryshevsky V.A. Handbook of Infrared Spectroscopy of Ultrathin Films, Wiley, New York, 2003. – 710 р.
  3. Скришевський В.А. Фізичні основи напівпровідникових хімічних сенсорів. - Київ: ВПЦ «Київський університет», 2006. – 190 с.

Інтерв’ю у студентській неофіційній газеті факультету «РФФ.Live»


Повернутися до розділу «Персоналії «С»