1964 р.н., доктор фіз.-мат. наук, професор

Закінчив радіофізичний факультет у 1986 р. Навчався в аспірантурі університету у 1988-1992 рр. В 1996 р. захистив кандидатську дисертацію «Дослідження анізотропних властивостей і класифікація середовищ на основі електромагнітного випромінювання з поляризаційною модуляцією» (науковий керівник – доц. В. В. Мар’єнко).

З 1992-1996 р. працював інженером, потім асистентом, і з 2000 р. працює доцентом кафедри квантової радіофізики. 2002-2008 рр. – заступник декана з навчальної роботи. З 2008 р. – завідувач кафедри електрофізики. У 2013 р. захистив докторську дисертацію «Обернена задача поляриметрії на основі матричного методу Мюллера», а в 2015 – отримав вчене звання професора.

Викладає лекційні курси: «Комп’ютерний експеримент», «Поляризаційні інформаційно-вимірювальні системи», «Моделювання фізичних процесів». Основні напрями наукових досліджень– лінійна взаємодія поляризованого електромагнітного випромінювання з середовищем, векторна обернена задача розсіювання, матричні формалізми Мюллера і Джонса, методи вимірювання поляризаційних характеристик електромагнітного випромінювання.

Разом із колективом побудував узагальнену матричну модель однорідних та деяких класів розсіюючих анізотропних середовищ. Запропонував та реалізував нові підходи до вимірювання анізотропних характеристик середовищ. 2 учні захистили кандидатські дисертації.

Лауреат премії імені Тараса Шевченка Київського національного університету. У 1997-2002 рр. виконував обов’язки секретаря Вченої ради радіофізичного факультету. Опублікував більше ніж 70 наукових, 4 науково-методичних праць, співавтор 2 колективних монографій.


Повернутися до розділу «Персоналії «С»