1937-2006 рр., кандидат фіз.-мат. наук, старший науковий співробітник

Закінчив радіофізичний факультет Київського університету у 1968 р. У 1984 р. захистив кандидатьску дисертацію «Ферромагнитный резонанс и магнитооптические эффекты в легированных кристаллах гранатов» (науковий керівник – проф. В. В. Данилов). Працював у Київському університеті з 1968 р., очоливши зразу технологічну групу з вирощування ферит-гранатів, яку очолював протягом багатьох років.

У 1968-1970 рр. працював старшим інженером, у 1979-1986 рр. молодшим науковим співробітником кафедри квантової радіофізики, у 1986-1993 рр. – старшим науковим співробітником кафедри неорганічної хімії, в 1993-2006 рр. – старшим науковим співробітником кафедри квантової радіофізики радіофізичного факультету.

Брав активну участь у навчальному процесі, керував курсовими і дипломними роботами, консультував студентів і аспірантів з питання особливостей високотемпературної обробки та легування кристалів різної кристалографічної структури. Проводив дослідження впливу високотемпературної обробки на магнітооптичні властивості епітаксіальних плівок ферит-гранатів. Проводив наукові дослідження в області створення монокристалічних феритових матеріалів на основі гранатів з новими керованими фізико-технічними параметрами для НВЧ техніки та інтегральної оптики, дослідження в цій області дозволили розробити декілька ефективних способів звуження ширини ФМР у феритових елементах для НВЧ пристроїв, а також розробити технологію вирощування та обробки феритових плівок для отримання градієнтних шаруватих структур, що знайшли практичне використання в пристроях НВЧ техніки та інтегральної оптики.

Розробив технологію вирощування товстих гранатових плівок методом епітаксії. Проводив дослідження впливу різних хромоформів при високотемпературному твердофазному дифузійному легуванні монокристалів лейкосапфіру. 3’ясовано, що термообробка в шихті Fe2O3+NiO+TiO2 дозволяє забарвити лейкосапфір в яскраво-зелений колір. За результатами досліджень розроблено спосіб забарвлення виробів з лейкосапфіру. В 1987-1988 рр. розробив технічну документацію з термодифузійного забарвлення виробів із монокристалів корунду та лейкосапфіру. В 1988 р. цю розробку впроваджено на Одеському ювелірному заводі.

Досліджено вплив лазерної термообробки на адгезію в металізованій п’єзокераміці системи цирконій-титаната свинцю. Термообробка лазерним променем поверхні металізованої п’єзокераміки при деяких режимах дозволяє збільшити адгезійну міцність між металевою плівкою і керамікою до 60 %. Результати досліджень лягли в основу розробки способу обробки п’єзокерамічних елементів. Обгрунтовано і розроблено методики вимірювання адгезії в структурах металізованої п’єзокераміки.

Показана можливість створення металізуючих паст на основі нікелю з нижчою температурою відпалювання в повітрі, а також можливість нерухомого контролю дефектів у п’єзокераміці методом НВЧ на ранній стадії виготовлення кераміки, тобто в шлікерному стані. Створив унікальну технологічну установку для вирощування монокристалів подвійних фосфатів на предмет їх використання в акусто-оптичній техніці в діапазонах видимого та інфрачервоного спектра частот.

3а результатами цих досліджень виготовлено експонат, який містить понад 70 зразків забарвлених кристалів і кераміки «Технологія дифузійного легування іонних кристалів і кераміки», якій неодноразово експонувався на різних виставках. Технологія захищена 12 авторськими свідоцтвами. Технологію фарбування термодифузійними методами іонних кристалів та полікорундових виробів відмічено золотою та бронзовою медалями ВДНГ СРСР. Має урядові нагороди – медалі «В честь 1500-летия Киева» та «Ветеран труда». Нагороджений нагрудним знаком «Отличник изобретательства и рационализации 1985 года».

Протягом багатьох років брав участь у виконанні госпдоговірпих науково-дослідних робіт, був їх відповідальним виконавцем та науковим керівником; в останні роки працював над синтезом та управлінням фізико-технічнимих параметрів монокристалів і плівок різних кристалографічних структур.

Автор 90 наукових праць, в тому числі 29 авторських свідоцтв.


Повернутися до розділу «Персоналії «Р»