1934-1997 рр., кандидат фіз.-мат. наук, доцент

У 1958 р. закінчив радіофізичний факультет Київського державного університету. Після закінчення був зарахований на асистентом кафедри загальної радіотехніки. В 1968 р. захистив під науковим керівництвом проф. Є. Й. Фіалка кандидатську дисертацію на тему «Радіолокаційні дослідження метеорів на кількох частотах і визначення початкового радіусу іонізованого метеорного сліду». З 1972 р. – доцент кафедри загальної радіотехніки (з 1974 р. – кафедри радіоелектроніки).

Розробив і викладав загальний курс з імпульсної техніки. Організував і проводив лабораторний практикум з цієї дисципліни, а також викладав курси електрорадіотехніки на інших факультетах. З 1975 р. був науковим керівником цілого ряду госпдоговірних НДР з активних плазмових експериментів у верхній атмосфері і космічному просторі, які проводились у співробітництві та на замовлення Інституту земного магнетизму, іоносфери і поширення радіохвиль АН СРСР (Москва).

Роботи велись у експедиційному режимі. Основні результати – виявлення радіовипромінювання у метровому діапазоні довжин радіохвиль, що виникає внаслідок взаємодії електронних пучків з утворюваною ними у верхніх шарах атмосфери плазмою. За цикл цих робіт був нагороджений медаллю ВДНГ УРСР.

Є автором 4 методичних розробок до навчального процесу студентів радіофізичного факультету , а також 67 публікацій у наукових журналах і збірниках.


Повернутися до розділу «Персоналії «М»