1933 р.н., доктор фіз.-мат. наук, професор, лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки

Закінчив кафедру радіофізики у 1957 р. У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію «Експериментальне дослідження електромагнітного випромінювання феритів в НВЧ діапазоні» (науковий керівник І. А. Дерюгін), а в 1979 р. – докторську «Електромагнітне випромінювання магнетиків на надвисоких частотах».

Після закінчення університету працював: асистентом, старшим викладачем, доцентом та професором. За час роботи на кафедрі читав у різний час багато спеціальних курсів: «Антени НВЧ», «Квантова радіофізика», «Радіоспектроскопія», «Теорія хвильових процесів», «Техніка НВЧ», «Цифрова обробка інформації».

Основні напрями наукових досліджень – фізика магнітних явищ. Ним запропоновано метод емісійної радіоспектроскопії, який дозволив вперше вивчати як спонтанне, так і стимульоване електромагнітне випромінювання магнетиків в діапазоні надвисоких частот.

Під його керівництвом 12 науковців з України та інших країн захистили кандидатські дисертації. У 1988р. за наукові досягнення він удостоєний Державної премії СРСР в галузі науки та техніки, відзначений медалями «За доблестный труд», «В память 1500-летия Киева», «Ветеран труда»; знаком «Відмінник освіти України».

Член науково-методичної комісії з прикладної фізики Міністерства освіти і науки України. Багато років був членом різних наукових рад із захисту дисертацій. Член Експертної комісії ВАК. Опублікував близько 150 наукових та науково-методичних опублікованих праць. Серед них 8 авторських свідоцтв на винаходи та 3 навчальних посібники.


Повернутися до розділу «Персоналії «Л»