1957 р.н., кандидат фіз.-мат. наук, старший науковий спiвробiтник

Закiнчив радiофiзичний факультет Київського державного унiверситету iменi Т. Г. Шевченка у 1979 р. Пiсля служби в армiї (1979-1981 рр.) працював на радiофiзичному факультетi iнженером, молодшим, науковим та старшим науковим спiвробiтником (з 1989 р.). У 1989 р. захистив кандидатську дисертацiю «Особливості фотоіндукованого розсіювання світла в кристалах ніобату літію» (науковий керівник – проф. В. В. Обуховський).

Напрями наукових дослiджень: голографiя, взаємодiя електромагнiтного випромiнювання з фоторефрактивним середовищем, фізика кристалів. Основні наукові результати:

  • вiдкрив (разом з В. В. Обуховським) явище автохвильового розсiювання, що полягає у появi часово-просторових осциляцiй розсiювання свiтла при збудженнi кристала стацiонарним свiтловим випромiнюванням;
  • відкрив (разом з В. В. Обуховським) явище фотостимульованої переполяризації сегнетоелектричних кристалів;
  • знайшов новi рiзновиди фоторефрактивного розсiювання свiтла, зокрема чотирихвильове крос-розсiювання, фотоiндуковану дисперсію та ін.


Органiзував i вiв практикуми з лазерного зв’язку та фiзики твердого тiла (разом з В. I. Григоруком та В. В. Обуховським). Усього має більше ніж 40 наукових публікацій.


Повернутися до розділу «Персоналії «Л»