1949 р.н., кандидат фіз.-мат. наук, доцент

Після закінчення (1971 р.) радіофізичного факультету Київського університету служив офіцером (1971-1973 рр.) у Збройних силах СРСР. З 1973 р. працює на радіофізичному факультеті університету на інженерних, наукових та викладацьких посадах. У 1987 р. захистив кандидатську дисертацію «Адаптивні нелінійнооптичні процеси та їх застосування для керування лазерним випромінюванням» (н. кер. – проф. В. Л. Стрижевський).

Розпочав свою наукову діяльність в студентські роки на кафедрі молекулярної та радіоспектроскопії, потім отримав досвід викладацької і наукової роботи, працюючи пліч-о-пліч з викладачами та співробітниками кафедр молекулярної та радіоспектроскопії, нелінійної оптики, електрофізики та квантової радіофізики.

Коло наукових інтересів – когерентна та нелінійна оптика, квантова електроніка. Разом з В. Л. Стрижевським уперше зареєстрував явище обернення хвильового фронту при вимушеному температурному розсіянні світла та експериментально реалізував модуляцію добротності лазерного резонатора з використанням цього явища.

Підготував і читає студентам радіофізичного факультету курси «Оптика», «Нелінійна оптика», «Оптоелектроніка», «Лазерні прилади», «Лазерна спектроскопія» та інші. Багато уваги приділяє розвитку лабораторних практикумів на факультеті, вдосконаленню семінарських занять. Більше п’яти років викладав фізику ліцеїстам природничо-наукового ліцею №145 м.Києва. Закінчив, а потім і сам читав лекції слухачам спецфакультету університету.

Член редакційної ради факультетського Вісника, був секретарем Ученої ради факультету, бере участь в роботі SPIE, здійснює наукове керівництво лабораторією сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів.


Повернутися до розділу «Персоналії «К»