1928-1998 р.р., кандидат фіз.-мат. наук, доцент, заступник декана, заслужений працівник вищої школи України

Закінчив радіофізичний факультет Київського університету у 1958 р. У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію. В нелегкі повоєнні роки протягом 6 років (1946-1952 рр.) служив в Радянській армії. Після демобілізації у 1952-1954 рр. працює радіотехніком на кафедрі радіофізики, потім тут же навчається (1954-1958 рр.), далі: завідувач лабораторією, асистент, старший викладач, доцент (1969 р.), старший науковий співробітник.

Читав лекційні курси: «Радіолокація», «Радіотехніка», «Електрика і магнетизм», «Електродинаміка резонаторів та хвилеводів», «Техніка радіоспектроскопії», «Техніка надвисоких частот». Основні напрями наукових досліджень – радіоспектроскопія пара та феромагнетиків, фотомагнетизм та магнітооптика.

Досліджував ефекти, що пов’язані із взаємодією магнітної та електричної підсистем твердого тіла. Ним вперше було відкрито ряд нових фотомагнітних явищ у ферит-гранатах. На базі досліджуваних ефектів реалізовано нові технічні рішення, наприклад, вперше здійснено поляризаційно залежний фотомагнітний запис інформації.

У 1952-1998 рр. його життя було повністю пов’язано з радіофізичним факультетом. За це майже піввікове перебування на факультеті він брав участь в його становленні. Перебуваючи як на учбових, так і адміністративних посадах, завжди виконував великий обсяг виховної роботи серед студентів. Протягом 28 років поспіль (рекорд університету!) працював заступником декана з учбово-виховної роботи серед студентів (заступник 4-х деканів, які змінилися за цей час). Був людиною принциповою і вимогливою як до себе, так і до інших, з ким йому доводилось співпрацювати. Користувався, кажучи офіційною мовою того часу, заслуженим авторитетом. Співробітники і студенти багатьох поколінь щиро поважали і любили його.


Повернутися до розділу «Персоналії «К»