1917-1997 рр., доктор фіз.-мат. наук, професор, декан, завідувач кафедри, заслужений діяч науки і техніки Російської федерації, лауреат Державної премії СРСР

Трудову діяльність розпочав в 19 років вчителем фізики в середній школі. В 1939 р. був призваний у Борисоглібську авіашколу, звідки під час Великої Вітчизняної війни його відправлено на фронт у Військово-повітряні сили. З 1952 р. активно включається в організацію радіофізичного факультету, на якому спочатку займав посаду заступника, потім виконуючого обов’язки декана факультету та завідувача кафедри квантової радіофізики.

Був завідувачем кафедри квантової радіофізики в 1952-1972 рр. У 1960 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1967 р. – докторську. В 1972 р. був переведений до НВО «Астрофізика» (Москва) головним науковим співробітником і одночасно професором кафедри квантових оптичних систем МФТІ. Основні напрями наукових досліджень – квантова радіофізика.

В 1968 р., згідно рішення Держкомітету РМ СРСР, було створено першу в Україні Проблемну лабораторію квантової радіофізики, яку очолив І. А. Дерюгін. Під його керівництвом були захищені дисертації М. І. Ляшенком, А. О. Соломко, Г. А. Мелковим, В. В. Даниловим, В. В. Запорожцем, Ю. О. Обозненком, І. П. Пугачем, В. Н. Курашовим, В. В. Мар’єнком. Загалом ним було підготовлено понад тридцяти кандидатів наук, з них сім стали докторами наук та завідувачами кафедр.

За участь у бойових діях, в тому числі в боях за Київ, гвардії інженер-капітан І. А. Дерюгін нагороджений двома орденами «Вітчизняної Війни». Крім того, нагороджений медалями «За трудову відзнаку» та «За трудовую доблесть», мав звання «Почетный радист СССР». В 1986 р. став лауреатом Державної премії СРСР, отримав звання «Заслуженный деятель науки и техники Российской Федерации».

Автор понад 300 наукових праць у провідних вітчизняних та закордонних журналах, монографій «Динамика квантовых систем» та «Квантовые информационные процессы и системы», а також 65 авторських свідоцтв на винаходи.


Повернутися до розділу «Персоналії «Д»