Головна сторінка  Історія  Навчальний процес  Наукова робота  Відомі вихованці  Фотоматеріали  Програми спецкурсів



Лабораторія функціональної електроніки

Лабораторія радіоспектроскопії магнетиків

Лабораторія інтегральної оптики та ближньопольової мікрохвильової мікроскопії

Лабораторія радіоспектроскопії і спін-хвильової електроніки

Лабораторія методів та приладів НВЧ

Лабораторія акустооптики

Лабораторія лазерної поляриметрії

Лабораторія волоконної оптики

Лабораторія лазерних приладів

Лабораторія голографічних захисних елементів

Лабораторія фотомагнетизму

Лабораторія низькотемпературного доменного резонансу

Науково-дослідні лабораторії кріогенного комплексу



Лабораторія радіоспектроскопії і спін-хвильової електроніки

Лабораторія територіально оформилась в 1987-1988 рр. у зв’язку з поверненням на кафедру на посаду доцента І. В. Зависляка. Загалом вона виникла як відгалуження з «феритової» наукової тематики, очолюваної проф. В. В. Даниловим. З 1970-х років В. В. Данилов був ініціатором переходу до дослідження і застосування епітаксіальних феритових плівок, технологія вирощування яких в період 1976-1986 рр. набула в СРСР значного розвитку, зокрема в науково-дослідних установах Калуги і Львова. Ця технологія стала базовою для створення спін-хвильової електроніки НВЧ.

Лабораторія за період існування не мала постійного складу науковців та інженерів. Склад наукових груп, «прив’язаних» до лабораторії, змінювався залежно від наукових потреб і характеру задач, які розв’язувались. До постійного складу лабораторії можна практично віднести лише І. В. Зависляка і н.с. В. Ф. Романюка. Впродовж усього часу існування лабораторії до наукових досліджень залучався також доц. Г. П. Головач.

До наукових і науково технічних здобутків можна віднести наступні: в 1987-1988 рр. І. В. Зависляком і В. Ф. Романюком була розроблена руйнівна, а 1989-1990 рр. неруйнівна методики дослідження магнітних властивостей епітаксіальних гранатових плівок, які й досі залишаються найкращими в світі за точністю та повнотою опису анізотропних властивостей плівок ЗІГ. У 1989-1990 рр. ці методики набули визнання у технологів з вирощування плівок і передані в рамках госпдоговірної тематики для використання до науково-виробничого об’єднання «Карат» (м. Львів) і ВНДІМЕТ (м. Калуга).

Наприкінці 1980-х років в лабораторії також виконувались госпдоговірні роботи на замовлення заводу «Символ» (м. Тетіїв), який спеціалізувався на випуску невзаємних НВЧ елементів. Керівництво заводу зробило суттєвий внесок в технічне оснащення лабораторії, передавши в постійне користування два мікропроцесорних панорамних вимірювачі НВЧ діапазону.

У 1986-1988 рр. була розвинута теорія поширення електромагнітно-спінових хвиль у шаруватих структурах і виконані піонерські роботи з дослідження таких хвиль в гексаферитових шарах зі смуговою доменною структурою (І. В. Зависляк, н.с. Я. Д. Головко). За результатами наукових робіт Я. Д. Головко в 1989 р. захистив кандидатську дисертацію. Згодом, в 1991 р., І. В. Зависляк, Я. Д. Головко, асист. О. В. Коберідзе, інж. А. В. Гусєв провели теоретичне і експериментальне дослідження магнітодинамічних хвиль і коливань в епітаксіальних плівках барієвого гексафериту в міліметровому діапазоні.

Практично в цей же період почались систематичні дослідження поширення і взаємодії МСХ у шаруватих структурах з плівками, які мають одновимірні (за товщиною) неоднорідності параметрів (І. В. Зависляк, Г. П. Головач, н.с. В. І. Ващенко, який у 1990 р. захистив кандидатську дисертацію). Значна частина результатів, які ввійшли до дисертації, були отримані з використанням сучасної на той час обчислювальної техніки і, зокрема, перших персональних комп’ютерів. Суттєвий внесок у подальший розвиток цього напряму вніс н.с. І. Ю. Гайович. В роботах, виконаних ним разом з І. В. Зависляком і Г. П. Головачем, були запропоновані нові методи розв’язання спектральних задач для МСХ в неоднорідних плівках з урахуванням згасання, а також вперше розглянуті зворотні спектральні задачі і доведено, що за експериментальними спектрами МСХ можна знайти розподіл за товщиною плівки поля одновісної анізотропії. За результатами цих робіт в 1995 р. І. Ю. Гайовичу було присвоєно науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук.

Слід зауважити, що в 1988-1990 рр. були виконані принципові науково-дослідні роботи, пов’язані з багатоканальною фільтрацією НВЧ сигналів. Такі роботи проводились на замовлення НДІ «Сатурн» (І. В. Зависляк, асист. В. В. Загородній) і Челябінського політехнічного інституту (І. В. Зависляк, В. Ф. Романюк).

Значною віхою в історії лабораторії і певним підсумком став вихід з друку в 1991 р. монографії В. В. Данилова, І. В. Зависляка, М. Г. Балінського «Спин-волновая электродинамика». Це була перша в світі монографія з даної тематики.

У 1995-1996рр. відзначилися становленням міжнародних зв’язків в групою проф. А.Бордмана (Селфордський університет, Велика Британія). Разом з цією групою проведені комплексні дослідження магнітних властивостей плівок ЗІГ з домішками галію методами НВЧ радіоспектроскопії і брилюенівського розсіювання світла. В ці роботи суттєвий внесок зробив н.с. В.Б.Бобков, який розвинув теоретичні основи радіоспектроскопії анізотропних феритових плівок орієнтацій (111), (100) і (110) і створив ефективні і зручні програми обробки експериментальних результатів, які дозволили визначати повний набір магнітних параметрів, використовуючи спектри МСХ. Ці результати і метод зшивання імпедансів, розроблений В. В. Бобковим разом з І. В. Зависляком, лягли в основу кандидатської дисертації В. Б. Бобкова, яку він захистив у 2001 р.

У 1997-1998 рр. в лабораторії виконувалась частина досліджень з проекту УНТЦ, який фінансувався США, Канадою і Швецією. Принципові експериментальні результати із запису і зчитування акустичних сигналів в полікристалічних феритах були отримані В. Ф. Романюком і Л. Л. Стахурським. Теоретичне обгрунтування роботи домен-акустичного процесора було частково розвинуто І. В. Зависляком і В. Б. Бобковим.

Найбільш напруженими в історії лабораторії стали 1999-2002 рр. В 1999 р. І. В. Зависляк захистив докторську дисертацію, і в цьому ж році великий колектив під його науковим керівництвом починає науково-дослідну роботу над комерційним контрактом на суму понад сто тисяч доларів на замовлення Університету науково-технічної електроніки (м. Ченгду, Китайська народна республіка). До роботи були залучені В. Ф. Романюк, В. С. Сидоренко, В. В. Загородній, В. Б. Бобков, В. М. Руднік за підтримкою таких київських організацій як «Сатурн», «Оріон» і «Елміз». Розроблені і виготовлені дрібною партією оригінальні за конструкцією 16-ти канальні частотні розгалужувачі НВЧ діапазону були успішно здані замовнику в 2002 р. в Китаї. За своїми характеристиками ці прилади перевершують всі відомі аналоги.

Серед останніх здобутків лабораторії захист кандидатської дисертації В. В. Загороднім (науковий керівник – І.В.Зависляк), в якій він розвинув теорію поширення ПМСХ в структурах ферит-діелектрик-метал під довільним кутом і звернув увагу на можливість поширення ПМСХ під закритичними кутами. Він також вдосконалив теорію магнітостатичних резонаторів на основі плівок ЗІГ.

За роки існування лабораторії в ній захищена одна докторська і 4 кандидатських дисертації. Вийшли друком понад 100 наукових праць, отримано два авторських свідоцтва і один патент. Науково-технічна діяльність лабораторії набуває ширового міжнародного визнання. Так, у 2006 р. І. В. Зависляк був запрошений на тривалий термін до Оклендського університету (США), як вчений-дослідник. Наприкінці 2006 р. В. В. Загороднього запрошено в Університет Колорадо (США) для продовження наукових досліджень за тематикою лабораторії теж на тривалий термін.

Тематика лабораторії відповідає сучасним тенденціям. Такими є моделювання магнітних збуджень наноструктур і дослідження властивостей гексаферитів у міліметровому діапазоні. Суттєві результати в цих дослідженнях вже отримав асп. М. О. Попов.


Повернутися до розділу «Кафедри»