Головна сторінка  Історія  Навчальний процес  Наукова робота  Відомі вихованці  Фотоматеріали  Програми спецкурсів



Лабораторія функціональної електроніки

Лабораторія радіоспектроскопії магнетиків

Лабораторія інтегральної оптики та ближньопольової мікрохвильової мікроскопії

Лабораторія радіоспектроскопії і спін-хвильової електроніки

Лабораторія методів та приладів НВЧ

Лабораторія акустооптики

Лабораторія лазерної поляриметрії

Лабораторія волоконної оптики

Лабораторія лазерних приладів

Лабораторія голографічних захисних елементів

Лабораторія фотомагнетизму

Лабораторія низькотемпературного доменного резонансу

Науково-дослідні лабораторії кріогенного комплексу



Лабораторія інтегральної оптики та ближньопольової мікрохвильової мікроскопії

Лабораторія інтегральної оптики та ближньопольової мікрохвильової мікроскопії була заснована на початку 1960-х років. ЇЇ науковим керівником з часу заснування і до січня 1999 р. був проф. А. О. Соломко. Характерною рисою лабораторії з самого початку її заснування було органічне поєднання когерентної оптики та мікрохвильового випромінювання. Створення теоретичних основ електрооптичної модуляції лазерного випромінювання надвисокими частотами стало потужним джерелом для практичної реалізації великої кількості технічних ідей. Перші діючі макети оптичних модуляторів були реалізовані завдяки роботам І. П. Пугача та А. О. Соломка в 1965 р. У лабораторії впродовж виконання великої кількості госпдоговірних наукових тем було створено ряд ефективних модуляторів лазерного випромінювання, що перекривали частотний діапазон від сотень мегагерц до десятків гігагерц. Великий внесок у створення теоретичних основ модуляції світла НВЧ та практичну реалізацію конкретних конструкцій електрооптичних модуляторів світла зробили с.н.с. В. С. Сидоренко та пров. інж. О. В. Скуднов. Над цією проблемою плідно працювали також В. І. Степаненко (1977-1983), В. О. Гусєв (1971-1975). За результатами проведених наукових досліджень В. С. Сидоренко захистив кандидатську дисертацію «Дослідження ефектів синхронізму при параметричній взаємодії хвиль в електрооптичних кристалах».

Паралельно з прикладною тематикою – створення макетів НВЧ електрооптичних модуляторів лазерного випромінювання, – в лабораторії наприкінці 1960-х років починаються експериментальні та теоретичні дослідження по взаємодії лазерного випромінювання з магнітними діелектриками. Перші на теренах Радянського Союзу експериментальні роботи В. І. Микитюка по дифракції світла на періодичнних магнітних доменних структурах та роботи В. О. Майстренка по вимушеному розсіюванню лазерного випромінювання на параметрично збуджених пружних та спінових хвилях у монокристалах ЗІГ стали основою подальшого розвитку магнітооптичних досліджень. Експериментальні дослідження дифракції світла на магнітопружних, спінових та пружних хвилях у монокристалах ЗІГ, які провів доц. Ю. О. Гайдай (1972-1979), зробили кафедру квантової радіофізики відомим осередком розвитку магнітооптики як в Радянському Союзі, так і за кордоном. Поява високоякісних монокристалічних плівок ЗІГ стимулювала розвиток інтегральної магнітооптики і, як наслідок, створення цілої низки оптичних приладів високошвидкісної обробки інформації. Широкосмугові аналізатори спектра НВЧ сигналу, високошвидкісні комутатори оптичних каналів, оптичні невзаємні елементи, корелятори – далеко не повний перелік діючих макетів інтегрально-оптичних приладів для потреб лазерних інформаційних систем, створених на кафедрі. Суттєвий внесок у розвиток інтегральної магнітооптики внесли експериментальні і теоретичні роботи с.н.с. О. В. Довженка (1981-1986), асист. О. В. Колокольцева (1984-1995) та н.с. В. І. Зайця (1985-1993). Зокрема, О. В. Колокольцев створив багатофункціональну експериментальну установку для дослідження процесів збудження, поширення та релаксації пучків лінійних та нелінійних МСХ в плівках ЗІГ. В. І. Заєць розробив унікальну променеву модель дослідження та розрахунку параметрів довільно намагнічених оптичних хвилевідних структур.

Наразі ця тематика продовжує свій розвиток в напрямку створення хвилеводних оптичних невзаємних пристроїв для потреб високошвидкісних інформаційних мереж. Найбільш суттєві наукові досягнення лабораторії в галузі магнітооптики:

  • вперше в світі за допомогою дифракції лазерного випромінювання досліджені процеси параметричного збудження спінових, магнітопружних та пружних хвиль у монокристалах ЗІГ;
  • побудовано теоретична модель та створена експериментальна методика оптичного дослідження доменних структур магнітних кристалів;
  • досліджені особливості дифракції Брегга оптичних хвилевідних мод на пучках лінійно та параметрично збуджених прямих об’ємних МСХ в плівках ЗІГ;
  • побудовано теорія розрахунку дисперсії та параметрів оптичних хвилевідних мод в анізотропних магнітних планарних хвилеводах.


Наукові досягнення лабораторії впроваджені в навчальний процес. Практикум з квантової радіофізики («Оптичні інформаційні системи») є наслідком інтелектуального надбання лабораторії за останні тридцять років. Це лабораторні роботи для вивчення фундаментальних основ утворення оптичної несучої в хвилеводних структурах, електрооптичної модуляції лазерного випромінювання та дифракції світла на пружних хвилях. Роботи реалізовані як в «залізному», так і в мультимедійному варіантах.

Останні п’ять років в лабораторії успішно розвивається новий напрям прикладної радіофізики – ближньопольова мікрохвильова мікроскопія. Великий практичний досвід у НВЧ електродинаміці, набутий в лабораторіі за останні тридцять років, дав можливість у короткий строк створити макети ближньопольових мікроскопів, що не мають аналогів у світі. Це, в першу чергу, ближньополоьовий мікрохвильовий мікроскоп з активним зондом, захищений двома патентами України. Наразі закінчуються роботи по створенню широкосмугового ближньопольового мікроскопа в діапазоні частот 0.5-20 ГГц для вивчення дисперсії діелектричних матеріалів у необхідній частотній області. Успішно в цьому напрямку працюють с.н.с. В. С. Сидоренко та асп. О. В. Сінькевич.


Повернутися до розділу «Кафедри»